Симптоми при коксартрозі
Захворювання проявляється частим болем у ділянці суглоба, паховій ділянці, стегна і колінного суглоба. Також при коксартрозі спостерігається тугорухливість суглоба, порушення ходи, кульгавість, атрофія м’язів стегна і вкорочення хворої кінцівки.
При коксартрозі 1-го ступеня пацієнти скаржаться на періодичний біль, який виникає після фізичного навантаження (бігу або тривалої ходьби) і після відпочинку зазвичай зникає.
При коксартрозі 2-го ступеня болі стають інтенсивнішими, нерідко з’являються в стані спокою. Після значного фізичного навантаження пацієнт починає накульгувати. Обсяг рухів у суглобі зменшується: обмежується відведення і внутрішня ротація стегна.
Болі при коксартрозі 3-го ступеня турбують пацієнтів не тільки вдень, а й уночі. Ходьба на цій стадії захворювання дуже ускладнена, під час пересування пацієнт часто змушений користуватися тростиною. Обсяг рухів у суглобі різко обмежений, м’язи сідниці, стегна і гомілки з часом атрофуються.
Фактори ризику
Надлишкова маса тіла. Згідно з дослідженнями, у жінок з ожирінням остеоартроз колінних суглобів розвивається в 4 рази частіше, порівняно з жінками з нормальною вагою.
Спадковість. Захворювання суглобів можуть мати спадковість. У сім’ях, де були випадки захворювання на артроз, ймовірність його виникнення у 2-3 рази вища.
Вік. Чим старша людина, тим вищий ризик захворювання Це пов’язано зі зниженням здатності хрящової тканини до регенерації та погіршенням обміну речовин у суглобах.
Підвищені навантаження. Важка фізична праця та інтенсивні тренування можуть призвести до мікротравм тканин суглоба, що здатне обернутися остеоартрозом.
Рекомендації лікарів
- Необхідно займатися плаванням або іншими видами спорту. При цьому строго
дозуйте навантаження на суглоби. - Намагайтеся уникати травм.
- Контролюйте свою вагу.
- Дотримуйтеся дієти, в якій буде обмежено вживання жирних і гострих страв,
копченостей, спиртних напоїв та інших продуктів, здатних негативно позначитися на здоров’ї. - При отриманні травми слід терміново звернутися до лікаря, і пройти повний курс
лікування. - Після 35 років слід періодично проходити профілактичні курси терапії хондропротекторами.
- Намагайтеся вживати достатню кількість води щодня.
- Ніколи не займайтеся самолікуванням.
Діагноз коксартроз
Коксартроз або остеоартроз кульшового суглоба – захворювання, що належить до дегенеративно-дистрофічних. На коксартроз переважно хворіють люди середнього та похилого віку. Захворювання розвивається поступово, протягом кількох років. Коксартроз часто супроводжується болями та обмеженням рухів у суглобі і вже на пізніх стадіях спостерігається атрофія м’язів стегна та вкорочення кінцівки. Причинами коксартрозу можуть бути різні чинники, серед яких – травми, вроджена патологія, патологічні викривлення хребетного стовпа (кіфоз, сколіоз), а також запальні та незапальні захворювання. У разі руйнування суглоба, особливо – у пацієнтів молодого і середнього віку показана операція (ендопротезування). В ортопедії та травматології коксартроз є одним із найпоширеніших артрозів. Висока частота його розвитку зумовлена значним навантаженням на кульшовий суглоб і широкою поширеністю вродженої патології – дисплазії суглоба. За деякими даними жінки хворіють на коксартроз частіше за чоловіків.
Здоровий та уражений суглоб
Методи дослідження коксартрозу
Діагноз коксартроз ставлять на підставі скарг пацієнта, даних об’єктивного огляду і рентгенологічного дослідження.
Для діагностики остеоартрозу кульшового суглоба основним методом дослідження, як і раніше, залишається рентгенографія. Виконання рентгенографії в декількох проєкціях дає змогу уточнити діагноз, встановити вираженість і поширення патологічного процесу, а також оцінити динаміку проведеного лікування. Цей спосіб дослідження добре відомий, доступний практично в будь-якій поліклініці та не потребує спеціальної підготовки, окрім очисної клізми, щоб уникнути на знімку затемнень, спричинених вмістом товстого кишківника.
Слід пам’ятати, що зміни, виявлені під час рентгенографії кульшового суглоба, не можуть слугувати єдиним критерієм для постановки діагнозу коксартроз. Річ у тім, що у більшості літніх людей під час рентгенологічного дослідження можуть бути виявлені зміни суглобових поверхонь, тому, щоб уникнути гіпердіагностики коксартрозу, необхідне поєднання рентгенологічних і характерних клінічних проявів хвороби.
У випадках, коли традиційна рентгенографія не дає змоги поставити точний діагноз, на допомогу приходять сучасні методи дослідження, такі як комп’ютерна томографія кульшового суглоба, яка дає змогу прицільно вивчити патологічні зміни кісткових структур, та магнітно-резонансна томографія, яку застосовують для виявлення змін у кісткових структурах і в м’яких тканинах.
